Це перший, наскільки мені відомо, український переклад одного з найвідоміших та найвпливовіших текстів в історії теорії кіно – статті американського критика Ендрю Сарріса, яка ввела в місцеве, а згодом і в світове кінознавство термін «авторська теорія». Те що виросло з зернятка цієї статті, видно сьогодні у кіно кожної миті. Фактично, завдяки цьому початку ми сьогодні говоримо «авторське кіно», не думаючи що це значить, хоча зазвичай маємо на увазі не зовсім те, що запропонував Ендрю Сарріс. Далі "Ендрю Сарріс “Нотатки до авторської теорії” / Andrew Sarris Notes on Auteur Theory (1962)"
«Кит» – камерний фільм, більшість дії якого відбувається в одній кімнаті, він має класичні монтаж та роботу камерою, причому класичні тут треба використати в сенсі наближеному до архаїчних. Навіть академічний формат цього фільму (1.33:1) відчувається не як данина тренду чи естетичним вибором, а необхідністю повноцінного Далі "Кит / Whale (2022)"
З невідомих причин фільм Брендона Кроненберґа вийшов не 2022 року, в якому, як виявилося, було модним сміятися над привілейованим класом («Трикутник смутку», «Меню», навіть «Скляна цибуля»), а вже 2023. Можливо, тому що «Безмежний басейн» не є соціальним фільмом, але в це спочатку не віриться. Далі "Безмежний басейн / Infinity Pool (2023)"
Розцінювати «Скінамарінк» лише як незвичний мікробюджетний дебют, що привернув увагу та навіть вийшов в США в досить широкий, як для фільму за 15 тисяч американських доларів, прокат, напевно, не дуже доцільно. «Скінамарінк» навіть важко вважати окремим, закінченим, традиційним твором у форматі кіно, тому що генетично він вийшов з мережевого горору, особливо того явища, що з нещодавня отримало назву аналогового горору. Далі "Скінамарінк / Skinamarink (2022)"
«Вавілон» – майже необхідний тест на велич, принаймні, як його повинні розуміти режисери на кшталт Шазеля. Це фільм про кіно, а точніше – стрічка про старий Голівуд німих часів, його надмірності та прихід нових часів, які змінили все й нічого. Далі "Вавилон / Babylon (2022)"
«Нові штами», володар призу журі на Ротердамському фестивалі-2023 – ще один ковідний фільм-відповідь на той приголомшливий для багатьох період першого локдауну, що породив так багато різних фільмів. При чому фільм Артеміс Шоу та Прашанта Камалакантана є досить далеким родичем більшості художніх фільмів на цю тему, які намагалися Далі "Нові штами / New Strains (2023)"
Як і, наприклад, в Бада Беттікера, фільмографія Сірка має дуже неоднорідну ступінь уваги до себе в історіографії кіно. Репутацію цього режисера склав останній період в його творчості, де теж, як і в Беттікера, наявна деяка цілісність продакшена, акторського складу, тем та естетичної цілісності. Це цикл дуже успішних фінансово, переважно кольорових фільмів на студії Universal з початку 50-х й до останнього в кар’єрі Сірка фільму «Імітація життя» (1959) Далі "Написане у повітрі / Written on the Wind (1956)"