“Астрал: червоні двері” видається цікавим, здається, лише у контексті того як змінювалася концепція горор-франшизи з часом. Особливо через те, що творці “Астралу” Лі Уеннел та Джеймс Ван є центральними фігурами в серіалізації мейнстримного, прокатного й досить високобюджетного горору останніх двадцять років. Як окремий фільм це болюче посередня стрічка — з одного боку захищена високопрофесійним середовищем всіх причетних до неї від жалюгідної безпомічності виконання, а з другого — скерована на [високопрофесійне] повторення заяложених тропів. А от як п’ята стрічка в франшизі, яка сконструйована за трендовими правилами, вона цікава. Перш за всим, що є спробою повернутися до традиційного поводження горор-серій, в яких сиквел був продовженням історії минулої частини. Далі "Астрал: червоні двері / Insidious: The Red Door (2023)"
Фільми про екзорцизм завжди були трохи приреченими. Рано чи пізно, але виявиться, що демони справжні, й ним має протистояти необорна сила Ісуса та його скромні слуги, тобто священники. Якщо фільми демонструють реальність, в якій священики борються не з фантомами в своїй чи чужій голові, а з реальним злом, їм так чи інакше доведеться бути апологетичними до церкви також. З цієї точки зору «Екзорцист Ватикану» є чи не найбільш католицьким фільмом з християнських горорів за останні десятиліття. Далі "Екзорцист Ватикану / Pope’s Exorcist (2023)"
Відеореєстратор – багато в чому правильний другий фільм. Це не значить дуже вдалий або приємний на вигляд. Але для такої фігури як Роб Севедж та з таким дебютом як “Гост” (Host, 2020) такий наступний фільм є логічним кроком. Далі "Відеореєстратор / Dashcam (2021)"
З невідомих причин фільм Брендона Кроненберґа вийшов не 2022 року, в якому, як виявилося, було модним сміятися над привілейованим класом («Трикутник смутку», «Меню», навіть «Скляна цибуля»), а вже 2023. Можливо, тому що «Безмежний басейн» не є соціальним фільмом, але в це спочатку не віриться. Далі "Безмежний басейн / Infinity Pool (2023)"
Розцінювати «Скінамарінк» лише як незвичний мікробюджетний дебют, що привернув увагу та навіть вийшов в США в досить широкий, як для фільму за 15 тисяч американських доларів, прокат, напевно, не дуже доцільно. «Скінамарінк» навіть важко вважати окремим, закінченим, традиційним твором у форматі кіно, тому що генетично він вийшов з мережевого горору, особливо того явища, що з нещодавня отримало назву аналогового горору. Далі "Скінамарінк / Skinamarink (2022)"
«Здобич диявола» – вже другий фільм про екзорцизм в кар’єрі режисера Деніела Штамма. Перший, досить вдалий «Останній екзорцизм», хоч був знятий у трендовій тоді стилістиці псевдо-документального фільму, не виходив за межі, встановлені правилами цього субжанру християнського горору. Новий якраз є досить посереднім фільмом, однак це набагато більше амбітна спроба. Далі "Здобич для диявола / Prey for the Devil (2022)"
Здавалося б, формат found-footage горору, тобто знайдених плівок та імітацій справжньої документації, давно стерся до клішованості та не може запропонувати глядачу нічого нового. Що найбільш його новаторська та цікава фаза закінчилася близько 2013-2014 років. Один з останніх сплесків інтересу до формату можна згадати під час першого локдауну в 2020 році, коли вийшло Далі "Смертельний стрім / Deadstream (2022)"