В трендах знову горор від австралійських братів, але на відміну від “Говори до мене”, “Вечірнє шоу з дияволом” не є дебютом від ютуберів, а третьою стрічкою режисерів, сценаристів, а в даному випадку і монтажерів, Кемерона і Коліна Кейрнзів, які в цьому бізнесі досить давно. Втім, це точно перший їх фільм, з яким вони виграли джек-пот. “Вечірнє шоу з дияволом” видає себе за майстер-плівку одного з найвідоміших вечірніх ток-шоу в альтернативній історії США – гелловинського випуску 1977 року “Нічних сов” на каналі UBC, що транслювався наживо. Шоу, на якому у відчайдушній спробі повернути високі рейтинги своїй програмі гост Джек Делрой (Девід Дастмалчян) вирішив запропонувати глядачеві трохи більше, ніж той звик зазвичай споживати перед сном і телевізором. І таки запропонував. Далі "Вечірнє шоу з дияволом / Late Night With the Devil (2023)"
Напевно, це найсмішніший християнський горор останніх років. Він має свіжу для кіно, нахабну і абсурдну ідею, але поводиться з нею як найманий вбивця з альцгемером, то забуваючи хто його жертва, то що треба з нею робити, тому, крім рідкісних миттєвостей повернення пам’яті і надійного понятійного апарату, займається бозна чим. Фільм Майка Могана з Сідні Свіні в головній ролі розповідає про американську чорницю в італійському монастирю/госпісу, яка дізнається, що є вагітною, будучи переконаною, що є незайманою. І це гарна ідея. Більш того, це лише половина ідеї цього фільму, бо зрештою глядачам треба роз’яснити чи це сталося, як це сталося і чому це сталося. Пояснення, на відміну від всього іншого у фільмі, не розчаровує. Далі "Проклята діва / Immaculate (2024)"
“Спеціальне відділення ” не належить до найвідоміших фільмів Коста-Гавраса. Хоча цей фільм отримав приз за режисуру в Канах і викликав досить жваву дискусію у Франції, де ще не звикли до нагадувань про колабораціонізм часів режиму Віші у кіно, сьогодні він значно поступається відомістю попереднім “Зізнанню” (L’aveu, 1970) і “Стану облоги” (État de siège, 1972), не кажучи вже про два головні супергіти режисера, “Дзету” (Z, 1969) і “Зниклий безвісти” (Missing, 1982). Втім, “Спеціальне відділення” є певним фіналом раннього періоду у фільмографії режисера. В ньому посилені звичні для фільмів режисера риси, оповідальна структура ще більше відходить від конвенційної, ніж зазвичай, що призводить до достатньо вибагливого для перегляду фільму. Головним фокусом цього тексту є дві сцени засідання колабораційного французького уряду Віші під час Другої Світової війни, на яких обговорюється, а й потім підписується закон про створення спеціального політичного суду. В обох сценах Коста-Гаврас застосовує однаковий прийом, ховаючи обличчя одного із присутніх на цих засіданнях – президента Філіппа Петена. Далі "Спеціальне відділення / Section spéciale (1975): дві сцени засідань уряду Віші"
Цей китайський фільм, попри досить розповсюджений сюжет, заслуговує бути названим не тільки одним з найцікавіших у минулому році, а чи не унікальним, якщо б того ж року не вийшов його близькй родич. Як не дивно, другий фільм є нашим. “Тільки річка тече” є ідеальним супутником для подвійного сеансу разом з “Ла Палісіадою” Філіпа Сотниченка. Обидва фільми розповідають про розслідування вбивства у середині 90-х, обидва використовують нетривіальні візуальні методики, в обох не досить зрозуміло, що відбувається взагалі, й в обох наріжним каменем є поняття “правди”, але не тої, що розповість глядачам хто вбивця і чому. Й нарешті обидва фільма є самосвідомими наративами, перш за все, стосовно своєї кіноприроди. Далі "Тільки річка тече / Only the River Flows / He bian de cuo wu (2023)"
Перший ігровий соло-фільм Ітана Коена буде переважно розглядатися крізь призму його спільного з своїм братом Джоелом доробку. І при всій увазі до того, що їх фільми іноді очевидно глузували з нормальності і забирался цілком трансгресивних недей, їх творчість завжди була пов’язана з каноном “мертвих білих чоловіків”. Власне, і самі її вона відносяться до нього вже, хоча обидва брати живі-здорові, і хочеться, щоб так залишалося якомога довше. І якщо для першої свої соло-роботи Джоел вступив у колаборацію з Шекспіром і зафільмував чорно-білого “Макбета”, то Ітан – з власною дружиною Трішею Кук, яка, у якості джерел надихання згадує Расса Майера, Джона Уотерса і Доріс Вішман, щоб зробити секс-позитивну лесбійську подорожню комедію про те, що пеніси є прекрасними об’єктами, які дарують багато щастя, але, на жаль, вони занадто часто прикріплені до чоловіків, які надають цьому предмету зовсім іншого значення. Далі "Лялі їдуть далі / Drive-Away Dolls (2024)"
Даний текст є перекладом другої глави дослідження “Фільм/Жанр” (Film/Genre) американського кінознавця Ріка Олтмена, присвяченого теорії кіножанрів. Ця книга вийшла 1999 року й досить швидко стала впливовим, широко цитованим дослідженням. На це є декілька очевидних причин. Праця Олтмена, багато в чому, є підсумком і ревізією того, як розвивалася теорія кіножанрів в англомовному академічному середовищі у попередні їй 30 років. Власне, перекладена глава, одна з перших в книзі, і є спробою Олтмена підсумувати в 10 пунктах сучасні для нього положення теорії жанрів кіно, означивши її відправні пункти. Ці положення є відправною точкою роботи самого Олтмена. Далі "Рік Олтмен “Що зазвичай мається на увазі під поняттям жанру кіно” / Rick Altman What is generally understood by the notion of film genre? (1999)"
У не дуже відомій мок’юментарі-комедії Венсана Лану “Вампіри” (Vampires, 2010) протагоністи фільму, бельгійська родина вампірів, порушують правила свого ком’юніті і покарана вигнанням в Канаду. Там пихата, давня родина аристократичних вампірів потрапляє в шокуюче для себе середовище. Вампірська громада Канади не тільки виступає за соціалізацію вампірів у людському суспільстві, а й змушує наших героїв працювати, чого за сотні років життя вони не робили ніколи, а їх діти страждають від докорів сумління і нападів гуманізму. Не так вже й дивно, що дебют Аріан Луї-Сейз, в якому теж йдеться про сучасних вампірів, що стикаються із сучасними проблемами, з’явився саме в Канаді – тамтешня вампірська спільнота, здається, є найпрогресивнішою. Далі "Вампірка-гуманістка шукає суїцидального добровольця / Vampire humaniste cherche suicidaire consentant (2023)"