Задовго до виходу цього абсолютно непотрібного приквелу до 56-річчя “Дитини Розмарі” було зрозуміло, що цей рік у горорах присвячено вагітностям. “Квартира 7а”, історія епізодичної персонажки оригінального фільму Полянського, виглядала до прем’єри чи не найбільш цікавою стрічкою з усіх, зважаючи ім’я режисерки. Після появи, на жаль, причину її появи я взагалі не можу для себе обґрунтувати – хіба що тим, що хтось в Paramount вирішив екранізувати історію кожної квартири Бемфорда, вигаданого мангетенського будинку, де оселилася зграя сатаністів похилого віку, що шляхом молитв своєму патрону знизу та підкладання під нього жінок для запліднення, намагаються сгенерувати сина диявола. Далі "Квартира 7А / Apartment 7A (2024)"
На дорозі біля маленького містечка поліція зустрічає військового ветерана, з яким поводиться вкрай несправедливо. Це початок “Першої крові”, фільму 1982 року, що породив фігуру Рембо, яка зрештою перетворився на один з… Далі "Ребел-Ридж / Rebel Ridge (2024)"
Існує думка, що гарний фільм спойлером не зіпсуєш, оскільки сама культура спойлера прирівнює фільм до його фабули, а той самий гарний фільм нею не вичерпується. Щоб зіпсувати або ні “Довгоніг” Оза… Далі "Довгоніг / Longlegs (2024)"
До виходу “Лазні диявола” було досить легко охарактеризувати те, що до цього зробили Вероніка Франц і Северин Фіала. Обидва їх попередні фільми розповідали про дорослу жінку і двох її дітей, кровних або названих, у замкненому просторі впродовж певного часу, якого потребувало докладна демонстрація психологічних і фізичних знущань однієї сторони над іншою, які завершувалися смертю. В першому діти вбивали маму, у другому у цю гру були залучені обидва боки. Не завжди надійна оповідь велася з точки зору дорослої жінки, фільми показово розміщували себе поза соціальним виміром, а психологічний трактували з тією передумовою, що потяг до насильства, в принципі неминучий, а все інше вторинне. У третьому своєму фільмі пара продемонструвала чи може вона зафільмувати щось сутнісно інше. Ні, не може. Далі "Лазня диявола / Des Teufels Bad (2024)"
Закінчення перекладу першої частини книги “Класичне голлівудське кіно. Кіностиль і спосіб виробництва до 1960 року”, що написана у соавторстві між Девідом Бордвеллом, Дженет Стейґер і Крістін Томпсон і вперше вийшла 1985… Далі "Девід Бордвелл “Класичний голлівудський стиль, 1917-1960” Ч. 4 / David Bordwell The Classical Hollywood style, 1917–60"
17 лютого, приблизно через місяць, як він сходив на першу версію “Тіней” Джона Кассаветіса, у своїй у колонці в Village Voice Йонас Мекас розмірковує про відомий осередок непристойних розваг, 42 вулицю Мангеттена. Далі "Йонас Мекас йде на нудистський фільм"
Повернувшись у повний ігровий метр через 7 років тиші, Джефф Ніколз вирішив, що цьому світові не вистачає справжнього крутого байкерського фільму, якісної стрічки про золоту добу мотоциклів і байкерів, з сюжетною логікою за словами Ісуса з рок-опери Вебера-Райса: it was good but now it’s gone. Якщо подивитися з іншого боку, то Джефф Ніколз екранізував книжку з кавового столику, фото-бук Дені Лайона, який у середині 60-з провів чотири роки з найстарішим мотоклубом США Outlaws Motorcycle Club з Чікаго, яка після свого видання надихала і збагачувала картинами “справжнього життя” цілі покоління очікуючих на зустріч із своїм продюсером, адвокатом, зубним лікарем чи дизайнером шпалер. У будь-якому разі, щоправда, “Байкери” вийшли збіркою анекдотів, з ногами міцно вцементованими в тазик американських культурних фантазій. Далі "Байкери / Bikeriders (2023)"