Цей проєкт одразу виглядав як вибагливий. Монофільм з Віллем Дефо, який буде виживати фактично в бетонній коробці, застрягши в чужому пентгаусі – це ще те випробування для тих, кому не до вподоби актор. Але навіть якщо вам не подобається Віллем Дефо, в фільмі є й свої винагороди за страждання. Можна подивитися, наприклад, як його герой вщент розносить дуже напищені апартаменти олігарху з Казахстану. Далі "Всередині / Inside (2023)"
«65» схожий на вареник, що зліпили для книги рекорді Гіннесу. В ньому є інопланетяни, динозаври, Адам Драйвер, пригоди, бластери й водночас фільм майже не покидає межі американського континенту. І все це лише за півтори години хронометражу, що вже досить рідкісне явище навіть в досить простій за концепцією фантастиці в середньому бюджеті. Далі "65 (2023)"
Абель Феррара – цікавий режисер в історії американського кіно приблизно в тому місці та часі, коли вийшов «Місто страху», його третій чи четвертий фільм в залежності рахуємо ми порно чи ні. Його фільми того періоду фактично проклали шлях до глядача, який до того не цікавився подібним кіно та подібною естетикою. Далі "Місто страху / Fear City (1984)"
Іронічно, що сама ведмедиця є продуктом CGI, тому «Ведмідь під кайфом» у позакінематографічному сенсі є сеансом масової галюцинації всіх його героїв, приймали вони наркотик чи ні. Мабуть, саме тому ведмедиця, як справжня галюцинація, поводиться абсолютно непослідовно, ніби підлаштуючися під кожного з персонажів. Отже, справжній головний та цілком реальний герой та єдиний, якого виключити звідси не можна, є сам кокаїн. Далі "Ведмідь під кайфом / Cocaine Bear (2023)"
«Кит» – камерний фільм, більшість дії якого відбувається в одній кімнаті, він має класичні монтаж та роботу камерою, причому класичні тут треба використати в сенсі наближеному до архаїчних. Навіть академічний формат цього фільму (1.33:1) відчувається не як данина тренду чи естетичним вибором, а необхідністю повноцінного Далі "Кит / Whale (2022)"
З невідомих причин фільм Брендона Кроненберґа вийшов не 2022 року, в якому, як виявилося, було модним сміятися над привілейованим класом («Трикутник смутку», «Меню», навіть «Скляна цибуля»), а вже 2023. Можливо, тому що «Безмежний басейн» не є соціальним фільмом, але в це спочатку не віриться. Далі "Безмежний басейн / Infinity Pool (2023)"
Розцінювати «Скінамарінк» лише як незвичний мікробюджетний дебют, що привернув увагу та навіть вийшов в США в досить широкий, як для фільму за 15 тисяч американських доларів, прокат, напевно, не дуже доцільно. «Скінамарінк» навіть важко вважати окремим, закінченим, традиційним твором у форматі кіно, тому що генетично він вийшов з мережевого горору, особливо того явища, що з нещодавня отримало назву аналогового горору. Далі "Скінамарінк / Skinamarink (2022)"