З останнім фільмом Мунджіу є цікава проблема. Якщо його оцінювати під тиском минулої слави режисера, уявляючи як він стоїть поруч загрозливо помахуючи золотою пальмовою гілкою Кан, то про R.M.N. треба написати щось на кшталт “майстер не зняв свій найкращий фільм, але знову підтвердив свій клас, знявши фільм на гостру та болючу проблему сучасної Європи”, як це написала англомовна критика. Але якщо оцінювати R.M.N. як ще один фільм в потоці фільмів, то перед нами, щось схоже на дебютну роботу від талановитого, амбітного режисера, яка страждає від клішованості та є досить кон’юнктурною. Далі "R.M.N. (2022)"
Цей проєкт одразу виглядав як вибагливий. Монофільм з Віллем Дефо, який буде виживати фактично в бетонній коробці, застрягши в чужому пентгаусі – це ще те випробування для тих, кому не до вподоби актор. Але навіть якщо вам не подобається Віллем Дефо, в фільмі є й свої винагороди за страждання. Можна подивитися, наприклад, як його герой вщент розносить дуже напищені апартаменти олігарху з Казахстану. Далі "Всередині / Inside (2023)"
«65» схожий на вареник, що зліпили для книги рекорді Гіннесу. В ньому є інопланетяни, динозаври, Адам Драйвер, пригоди, бластери й водночас фільм майже не покидає межі американського континенту. І все це лише за півтори години хронометражу, що вже досить рідкісне явище навіть в досить простій за концепцією фантастиці в середньому бюджеті. Далі "65 (2023)"
Абель Феррара – цікавий режисер в історії американського кіно приблизно в тому місці та часі, коли вийшов «Місто страху», його третій чи четвертий фільм в залежності рахуємо ми порно чи ні. Його фільми того періоду фактично проклали шлях до глядача, який до того не цікавився подібним кіно та подібною естетикою. Далі "Місто страху / Fear City (1984)"
Іронічно, що сама ведмедиця є продуктом CGI, тому «Ведмідь під кайфом» у позакінематографічному сенсі є сеансом масової галюцинації всіх його героїв, приймали вони наркотик чи ні. Мабуть, саме тому ведмедиця, як справжня галюцинація, поводиться абсолютно непослідовно, ніби підлаштуючися під кожного з персонажів. Отже, справжній головний та цілком реальний герой та єдиний, якого виключити звідси не можна, є сам кокаїн. Далі "Ведмідь під кайфом / Cocaine Bear (2023)"
«Кит» – камерний фільм, більшість дії якого відбувається в одній кімнаті, він має класичні монтаж та роботу камерою, причому класичні тут треба використати в сенсі наближеному до архаїчних. Навіть академічний формат цього фільму (1.33:1) відчувається не як данина тренду чи естетичним вибором, а необхідністю повноцінного Далі "Кит / Whale (2022)"
З невідомих причин фільм Брендона Кроненберґа вийшов не 2022 року, в якому, як виявилося, було модним сміятися над привілейованим класом («Трикутник смутку», «Меню», навіть «Скляна цибуля»), а вже 2023. Можливо, тому що «Безмежний басейн» не є соціальним фільмом, але в це спочатку не віриться. Далі "Безмежний басейн / Infinity Pool (2023)"