Другий горор Зака Креґґера знову обирає своїм середовищем певну соціальну структуру, ітеракції, конфлікти й, важливіше за все – таємні надбудови чи, скоріше, підбудови якої надають їй неочікуваних використань, викривляють її та… Далі "Зброя / Weapons (2025)"
Вступ “Вступ до американського фільму жаху” є одним з найвідоміших критичних текстів про горор в історії й часто вважається історичним початком академічної цікавості до цього кіножанру. Він вийшов 1979 у якості… Далі "Робін Вуд “Вступ до американського фільму жаху” / Robin Wood An Introduction to the American Horror Film"
Все те, що за останні сто років кіно робило з романом 1890 року “Дракула” ірландця Брема Стокера може здаватися просто безперервним потоком фільмів, з яких можна скласти окрему сінематеку. Однак, скоріш,… Далі "Носферату / Nosferatu (2024)"
Скотт Бек та Брайан Вудс, ймовірно, належать до найбільш вірних прихильників high concept у мейнстримному кінематографі, тобто концепції, яку можна задовільно описати під час поїздки у ліфті. Принаймні, фабули “Тихого місця”… Далі "Єретик / Heretic (2024)"
“Субстанція” – це наче казка, що її розповідає Джек Ніколсон з “Сяйва” у тій стадії, коли він вже з сокирою. Абсолютно без нюансів, жодним чином не сучасна, й зафільмована з естетикою музичного кліпу з бюджетом 17,5 мільйонів американських доларів, нова стрічка Фаржа залишає далеко позаду свій дебют – у хронометражі, у гротескних тілесних перетвореннях та у кривавості. І звісно у несмаку. У порівнянні з “Субстанцією”, попередній середній палець етичній чутливості та поміркованості у канській програмі, “Титан” Джулії Дюкурно, виглядає фільмом Карла Теодора Дрейера. Зважаючи на те, втім, що обидві режисерки є випускницями La Fémis, є майже очевидним, що в їх шкільний курікулум були включені такі еталонні носії поганого смаку як Френк Гененлоттер або Брайян Южна. Це тішить. Далі "Субстанція / Substance (2024)"
Задовго до виходу цього абсолютно непотрібного приквелу до 56-річчя “Дитини Розмарі” було зрозуміло, що цей рік у горорах присвячено вагітностям. “Квартира 7а”, історія епізодичної персонажки оригінального фільму Полянського, виглядала до прем’єри чи не найбільш цікавою стрічкою з усіх, зважаючи ім’я режисерки. Після появи, на жаль, причину її появи я взагалі не можу для себе обґрунтувати – хіба що тим, що хтось в Paramount вирішив екранізувати історію кожної квартири Бемфорда, вигаданого мангетенського будинку, де оселилася зграя сатаністів похилого віку, що шляхом молитв своєму патрону знизу та підкладання під нього жінок для запліднення, намагаються сгенерувати сина диявола. Далі "Квартира 7А / Apartment 7A (2024)"
Існує думка, що гарний фільм спойлером не зіпсуєш, оскільки сама культура спойлера прирівнює фільм до його фабули, а той самий гарний фільм нею не вичерпується. Щоб зіпсувати або ні “Довгоніг” Оза… Далі "Довгоніг / Longlegs (2024)"