Фільм Феліпе Гальвеса, що дебютував в Канах цього року, — це, безумовно, політичне кіно, важливе саме для цього моменту та свого місця. Два важливих персонажів фільму є історичними фігурами. Перший — це Хоче Менендес, бізнесмен іспанського походження, що на початку 20 століття був володарем суттєвої частини Вогняної землі та розводив там вівець. Інший – “червона свиня” (chanco colorado) Александр МакЛеннан – вбивця, ґвалтівник та злочинець, відповідальний за десятки смертей автохтонного населення острова, який діяв приблизно в той же час, що і наш перший герой. Як вони пов’язані? До недавня – ніяк. Далі "Поселенці / Los Colonos (2023)"
Ця стаття, що вийшла в журналі Film Quarterly в квітні 1963 року, є прямою відповіддю на “Нотатки до авторської теорії” Ендрю Сарріса. Ця досить жорстка та часто дотепна стаття спровокувала досить відому критичну війну середи прихильників “авторської теорії” Сарріса та її противників в 1960-х роках, втім, її значення останніми десятиліттями оцінюється як значно скромніше, ніж вважалося раніше. Далі "Полін Кейл “Кола та квадрати” / Pauline Kael Circles and Squares (1963)"
“Вересень” напевно є головним українським довгобудом новітньої епохи. Він переміг ще на пітчингу держкіно в 2012 році,а виходить на екрани в 2023. Тоді, як здається, фільм що мав назву “Шлях мерця” з медіа-зіркою Миколою Вереснем в головній ролі мав бути здійсненною Георгієм Фоміним мрією багатьох, що хотіли знімати жанрове кіно. Це мала б бути мета-постмодерністська треш-горор-комедія, яка, звісно, була глибоко алегоричною й мала захопити світові кінотеатри на більшість періоду між першим та другим “Аватарами”. На менше ніхто б не погодився. Далі "Вересень / Bloody September (2023)"
Гарного фільму повинно бути багато — погоджуючись з такою посилкою, принаймні як здається з огляду на 179 хвилин хронометражу його нового фільму, Арі Астер приступав до монтажного періоду свого “Усі страхи Бо”. Ми живемо в епоху гарних фільмів, в яку така чеснота як лаконічність не більше ніж рудимент. Фільми Арі Астера ставали з часом все кращими теж —з 129 хвилин “Спадковості” (Hereditary, 2018) був стрибок до 148 у “Сонцестоянні” (Midsommar, 2019), трирічна пауза, й нарешті “Усі страхи Бо”, що наблизився до найкращих фільмів у світі, якими є, за загальним консенсусом, фільми серіалу на ім’я “всесвіт Marvel Далі "Усі страхи Бо / Beau is Afraid (2023)"
Коли розповідаєш історії лузерів, але всім відомих лузерів, які колись були на самому верху, є занадто велика спокуса стати трохи знущальними комедіями. BlackBerry, обрані глави з історії канадської компанії, яка під час свого розквіту мала майже половину ринку мобільних телефонів, а через 15 років нуль відсотків, є прекрасним кандидатом. Навіть за любові до цього телефону. Далі "Блекберрі / BlackBerry (2023) "
Фільми про екзорцизм завжди були трохи приреченими. Рано чи пізно, але виявиться, що демони справжні, й ним має протистояти необорна сила Ісуса та його скромні слуги, тобто священники. Якщо фільми демонструють реальність, в якій священики борються не з фантомами в своїй чи чужій голові, а з реальним злом, їм так чи інакше доведеться бути апологетичними до церкви також. З цієї точки зору «Екзорцист Ватикану» є чи не найбільш католицьким фільмом з християнських горорів за останні десятиліття. Далі "Екзорцист Ватикану / Pope’s Exorcist (2023)"
Відеореєстратор – багато в чому правильний другий фільм. Це не значить дуже вдалий або приємний на вигляд. Але для такої фігури як Роб Севедж та з таким дебютом як “Гост” (Host, 2020) такий наступний фільм є логічним кроком. Далі "Відеореєстратор / Dashcam (2021)"