Сама масивність будівлі фільму Брейді Корбета є ясним знаком того, що “Бруталіст” створено у якості шедевру. Впродовж монструозної тривалості, ще й подовженої 15-хвилинною інтермісією у театральному варіанті, режисер, сценаріст, продюсер та безумовний автор цього фільму насичує стрічку подіями та героями, що безпомилково вказують на теми, почувши про які всі зазвичай серйознішають. 10-разовий оскарівський номінант веде розповідь про вигаданого єврейського архітектора з Угорщини та його гіркий міграційний досвід післявоєнної доби, коли той, у минулому в’язень Бухенвальда, переїжджає до США, щоб просто потрапити лише до більшої камери, а потім ще до трохи більшої. Втім, “Бруталіст” поволі перетворюється з того, що здається байопіком людини на ім’я Ласло Тот (Едріен Броуді), на байопік будівлі – його першого замовлення від американського мільйонера, який хоче пам’ятника своєму его, але може отримати його тільки через талант іншого – нашого героя. Далі "Бруталіст / The Brutalist (2024)"