Сприйняття дебюту братів Філіппу здається дещо аномальним в цьогорічному горорі. Від подібних фільмів американська критика зрідка втрачає розум в останні роки, проголошуючи який-небудь фільм новим свіжим словом в жанрі. В фаворі з середини 2010-х років в мейнстримної критики зазвичай щось більш інтелектуалізоване і повільне й часто з брендом прокатника, а тепер і продакшн-компанії А24. В “Говори до мене” є тільки останнє, втім цього, здається, вистачило для щоб накачати повітря в трьох надувних китів успішності фільму — високих критичних і глядацьких рейтингів й досить успішного прокату фільму. Далі "Говори до мене / Talk to Me (2022)"
З останнім фільмом Мунджіу є цікава проблема. Якщо його оцінювати під тиском минулої слави режисера, уявляючи як він стоїть поруч загрозливо помахуючи золотою пальмовою гілкою Кан, то про R.M.N. треба написати щось на кшталт “майстер не зняв свій найкращий фільм, але знову підтвердив свій клас, знявши фільм на гостру та болючу проблему сучасної Європи”, як це написала англомовна критика. Але якщо оцінювати R.M.N. як ще один фільм в потоці фільмів, то перед нами, щось схоже на дебютну роботу від талановитого, амбітного режисера, яка страждає від клішованості та є досить кон’юнктурною. Далі "R.M.N. (2022)"
«Кит» – камерний фільм, більшість дії якого відбувається в одній кімнаті, він має класичні монтаж та роботу камерою, причому класичні тут треба використати в сенсі наближеному до архаїчних. Навіть академічний формат цього фільму (1.33:1) відчувається не як данина тренду чи естетичним вибором, а необхідністю повноцінного Далі "Кит / Whale (2022)"
Розцінювати «Скінамарінк» лише як незвичний мікробюджетний дебют, що привернув увагу та навіть вийшов в США в досить широкий, як для фільму за 15 тисяч американських доларів, прокат, напевно, не дуже доцільно. «Скінамарінк» навіть важко вважати окремим, закінченим, традиційним твором у форматі кіно, тому що генетично він вийшов з мережевого горору, особливо того явища, що з нещодавня отримало назву аналогового горору. Далі "Скінамарінк / Skinamarink (2022)"
«Вавілон» – майже необхідний тест на велич, принаймні, як його повинні розуміти режисери на кшталт Шазеля. Це фільм про кіно, а точніше – стрічка про старий Голівуд німих часів, його надмірності та прихід нових часів, які змінили все й нічого. Далі "Вавилон / Babylon (2022)"
«Здобич диявола» – вже другий фільм про екзорцизм в кар’єрі режисера Деніела Штамма. Перший, досить вдалий «Останній екзорцизм», хоч був знятий у трендовій тоді стилістиці псевдо-документального фільму, не виходив за межі, встановлені правилами цього субжанру християнського горору. Новий якраз є досить посереднім фільмом, однак це набагато більше амбітна спроба. Далі "Здобич для диявола / Prey for the Devil (2022)"
Новий, напівбіографічний фільм Стівена Спілберга вийшов майже впритул до великого ювілею режисера – 50 років у великому кіно. Майже півстоліття Спілберг був чи не головним відповідальним за доставку в кінозали для мільйонів глядачів колективної мрії на ім’я кіно. За ці десятиліття він став чи не найщасливішим прикладом поєднання статусу та успіху. Далі "Фабельмани / The Fabelmans (2022)"