Адресний план – Establishing Shot – різновид загального плану, що встановлює місце і час та їх особливі характеристики для подій у наступній серії сцен. Є дуже поширеною практикою в класичному Голлівуді. Широко використовується до сьогодні. Є майже обов’язковою умовою для аналітичного монтажу (див. Аналітичний монтаж)
Айріс – Iris – ефект, що найширше використовувався у німий період кіно для підготовки монтажного переходу або для підкреслення певної деталі у кадрі шляхом звуження або розширення простору кадру у формі кола. Як спосіб підготовки монтажного переходу розрізняється айріс-ін (iris-in) (коло звужується, перехід до наступного кадру), та айріс-аут (iris-out) (коло розришюється, початок нової сцени). Різноманітні фігурні переходи подібного типу (у вигляді знаку питання, зірки, тощо) можуть наближуватся за своїм типом до інших типів переходів.
Американський план – Plan américain – середній план, що демонструє прямостоячу фігуру у 2/3–3/4 її висоти. Як свідчить назва, що зберегла оригінальний правопис, термін походить з практики французьких критиків, що виділяли таку композицію, як типову для американського кіно. Іноді також називався “ковбойським планом”.
Аналітичний монтаж – Analytical Editing – за Бордвеллом, одна з двох основних систем монтажу разом з конструктивним монтажем. Система аналітичного монтажу є системою представлення всіх важливих локацій місця дії загалом через загальний план, що визначає його характеристики, початкові позиції персонажів тощо, щоб потім розвивати події сцени в цьому місці вже на середніх і близьких планах. Таким чином, аналітичний монтаж переважно робить роботу з конструювання місця події за глядачів, даючи їм всі необхідні параметри місця дії. Порівняння обох систем самим Девідом Бордвеллом можна почути і побачити в одному з відео, де він аналізує систему монтажу у “Кишеньковому злодії” Брессона
Безперервний монтаж – Continuity Editing – монтаж, що підтримує систему безперервності. До конкретних засобів безперервного монтажу можуть бути віднесені склейка на дії, фрейм-кат, правило 180 градусів при фільмуванні і монтажу тощо. Див. Безперервність
Безперервність – Continuity – комплексний принцип щодо формування наративу, що поєднує всі аспекти кіновиробництва. Принцип безперервності вимагає цілісності у представленні часу, простору (орієнтації, руху) і ознак об’єктів (людей, предметів) у кадрі. Класичний голлівудський стиль розвинув багато конкретних технічних засобів для підтримки і означення безперервності, що є панівними нормами і сьогодні. Принципи безперервності пов’язані з конкретним способом голівудського кіновиробництва і були вироблені у своїй класичній формі наприкінці 1910-х – на початку 1920-х років, коли з’являються повний сценарій (див. continuity script) і з’являється посада, що спочатку позначалася як continuity girl, тобто людина, що спеціально слідкує на знімальному майданчику для дотримання просторової, часової безперервності між сценами (орієнтація, розташування предметів, одяг персонажів, фільмування напряму руху тощо). Принципи безперервності розвивалися і навіть змінювалися через вплив інших стилів. Сьогодні безперервність є часткою глобальної кіномови і звичайним принципом, що застосовується на декількох етапах кіновиробництва, від написання і перевірки сценарію до процесу фільмування і пост-продакшена.
Вертикальне панорамування – Tilting – поворот камери вздовж вертикальної вісі, зазвичай для того, щоб зафіксувати рух об’єкту у фокусі. Типовим прикладом вертикального панорамування буде кадр із вертикальним зльотом ракети до рашистів, коли камера продовжує фільмувати рух ракети з точки зльоту і до можливого вертикального максимуму. Обидві назви pan (горизонтальна вісь) і tilt (вертикальна вісь) в нашій традиції мають тенденцію називатися просто панорамуванням з позначкою вздож якої вісі або, у випадку вертикальної вісі, просто калькують англійську назву тілт. Див. Panning
Високий ключ – High Key – в даному випадку стандартний тип освітлення сцени, що склався в класичній схемі триточкового освітлення (ключове світло, заповнювальне, підсвітка) в Голлівуді, що характеризується світлою тональністю зображення, і малою кількістю або відсутністю тіней. Високий ключ створюється за рахунок скорочення співвідношення інтенсивності ключового освітлення до заповнюючого.
Витіснення – Wipe – тип монтажного переходу, що здійснюється витісненням попереднього зображення наступним. Широко використовувався у класичному Голлівуді, але став застарілим методом після цього. Втім, іноді міг використовуватися і надалі. Серед широковідомих прикладів використання витіснення у посткласичний період є “Зоряні війни” Джорджа Лукаса 1977 року, який, в свою чергу, надихався, в тому числі, і пригодницькими серіалами 40-х років (Флеш Гордон, Бак Роджерс), в яких використання витіснення було дуже розповсюдженим і стандартизованим.
Віп-пан – Whip-Pan – спосіб підготовленого монтажного переходу, що складається з різкого панорамування у кінці попереднього кадру і закінченням руху вздовж вісі руху у наступному. Широко використовується і сьогодні.
Горизонтальне панорамування – Panning – поворот камери вздовж горизонтальної вісі, найчастіше, але необов’язково, для того, щоб зафіксувати рух об’єкту у фокусі. Див. Вертикадльне панорамування
Затемнення – Fade-In, Fade-Out – стандартний монтажний перехід між кадрами, що полягає у поступовому збільшенні або зменшенні світла між повною темрявою і нормально проявленим зображенням в кадрі. У випадку fade-in, тобто, власне, затемнення, перехід зменшує кількість світла, що призводить до затемнення екрану і переходу до наступного кадру. Fade-out зазвичай позначає не кінець останнього, а початок наступного кадру, оскільки є збільшенням світла, проявленням зображення з темряви. Наш кінолексикон не розрізняє між двома цими прийомами. Затемнення є чи не єдиним класичним монтажним переходом, що досі часто використовується в кіно
Кадр/Протикадр – Shot/Reverse-Shot – стандартна монтажна послідовність, що зазвичай застосовується для показу взаємодії або просторового співвідношення двох об’єктів. Найбільш поширена у монтажі діалогів. У нормалізованій практиці, особливо в класичній голлівудський, підпорядковується правилу 180 градусів. Ця практика фільмування і монтажу має назви “вісімка” та “обратка”. У випадку взаємодії трьох і більше елементів у сцені використовуються більш складні схеми, які, тим не менш, зазвичай підпорядковуються загальним правилам.
Кат-ін – Cut–In – монтажний прийом, коли загальний кадр об’єкту змінюється більш близьким його планом. Фактично може вважатися інструментом скорочення часу, що знадобився б для наближення камери до такого плану. Кат-ін не є перебивкою (cutout), що може може демонструвати у наступному кадрі події і об’єкти взагалі не присутні у попередньому.
Композиційна монтажна склейка – Frame Cut – може бути названа одним із засобів безперервного монтажу (див. Сontinuity editing). Описана в Бордвелла таким чином: “Коли у попередньо встановленому місці дії фігура залишає кадр, то як тільки вона перетинає край кадру, монтажна склейка демонструє, як ця ж фігура входить у межі кадру, перетинаючи [протилежний] край кадру”. Отже, даний засіб є фактичниим різновидом склейки на дії (див. Match-on-action cut), що підтримує принцип безперервності напряму.
Монтаж, що порушує безперервність (continuity), переривчастий монтаж – Discontinuous Editing – часто асоціюється з радянською школою монтажу. У даному випадку термін позначає відсутність безперервного (continuous) монтажу, характерного для класичного голлівудського стилю.
Монтажна послідовність – Montage Sequence, Montage – послідовність кадрів і сцен, за допомоги якої зазвичай компресується час, простір або інформація. В англійському кінолексиконі для даної операції, яка докладно пояснена Девідом Бордвеллом в самому тексті, для монтажу використовується французький термін montage замість звичного editing.
Наближення камерою – Track-In – наближення до об’єкту, що досягається за допомоги руху камерою.
Наглядачка за безперервністю – Continuity Girl – робота на знімальному майданчику, що полягала у слідкуванні за підтримкою безперервності (див. Continuity). Як свідчить назва, ця професія, що з’явилася в 1930-х роках, спочатку була виключно жіночою.
Наплив – Dissolve – монтажний перехід, що здійснюється за допомоги плавного переходу між кадрами, що створює ефект подвійної експозиції. Час від часу використовується у великобюджетному голлівудському кіно і сьогодні, хоча й у скороченому, порівняно з класичним періодом, варіанті.
Низький ключ – Low Key – в даному випадку стандартний тип освітлення сцени, що склався в класичній схемі триточкового освітлення (ключове світло, заповнювальне, підсвітка) в Голлівуді, що характеризується темною тональністю зображення, великою кількістю тіней, контрастним зображенням. Низький ключ створюється за рахунок збільшення співвідношення інтенсивності ключового освітлення до заповнюючого.
Паралельний монтаж – Parallel Editing – техніка з’єднання кадрів, що демонструють неодночасні події, що відбуваються в різних місцях або в тому самому місці. Термін “паралельний монтаж” в Бордвелла відрізяється за значенням від загальновживаного в Україні, оскільки є більш специфічним. Термін “паралельний монтаж” в нас зазвичай відноситься як до одночасних сцен, так і ні. Див. Перехресний монтаж
Перехресний монтаж – Crosscutting – техніка з’єднання кадрів, що демонструють одночасні події, що відбуваються в різних місцях. Термін crosscutting не має точно перекладу українського, оскільки широковживаний термін “паралельний монтаж” передбачає поєднання як одночасних подій, так і ні. Термін “паралельний монтаж” Бордвелл вживає для поєднання неодночасних подій. Див. Паралельний монтаж
Повний сценарій – Continuity Script – термін для сценарного формату, що став технічним стандартом в голлівудському кіно наприкінці 1910-х років, коли правила представленні наративної логіки, часу і простору в Голлівуді ускладнилися, а хронометраж фільмів збільшився. Найбільш близьким аналогом буде режисерський сценарій, втім, ця назва не може використовуватися тут, оскільки тут мається на увазі історичний тип сценарію, що склався через конкретні технічні обставини продукування фільмів в Голлівуді.
Стандарт, що склався у ті часи, описується соавторкою даної книги Дженет Стайгер наступним чином:
“Оскільки повні сценарії й дотичні до них папери відрізнялися поміж студіями дуже мало, приклад продукції Томаса Інса може вважатися типовим. Компанія надавала кожному з сценаріїв номер, що давало змогу слідкувати за фільмом навіть якщо він змінював назву. На обкладинці зазначалося хто є автором сценарію, хто є режисером стрічки, коли фільмування почалося і закінчилося, коли фільм було відправлено дистрибуторам й коли його було випущено на екрани. Наступною частиною сценарію був “Повний звіт фільму”, що підсумовував інформацію щодо фільмування більш детально. Після нього йшов список титрів та інтертитрів з позначками де вони мають бути вставлені і фінальному принті стрічки (інтертитри зазвичай переписувалися після монтажу й вдруковувалися в прінт плівки окремо). Наприкінці всього набору відповідної інформації був наведений бюджет фільму у звичному бухгалтерському форматі.<…>
Повний сценарій починався з переліку місць подій. Він містив всі екстер’єрні та інтер’єрні локації фільмування разом з номерами сцен, що мінімізувало час і працю, а також надавало змогу для перехресної перевірки. Після цього йшов перелік персонажів. Надрукована частина перерахувала ролі у фільмі, біля яких вписувалися олівцем актори, що мали їх зіграти. Кожний кадр був послідовно пронумерований й до нього додана локація, на якій його має бути зафільмовано. Описи мізансцен і дії були дуже детальними. Оскільки ці сценарії використовувалися безпосередньо під час фільмування, персонал позначав олівцем кожен вже відзнятий кадр, й іноді – нотатки. В описи включалися дуже детальні технічні інструкції щодо спеціальних ефектів, тонування, нотатки до монтажерів.”
Причинність, Причинно-наслідковий взаємозв’язок – Causality
Проста монтажна склейка – Cut – з’єднання встик двох кадриків з різних кадрів, що не передбачає жодних інших маніпуляцій з плівкою чи зображенням. Є найбільш економним способом поєднання різних кадрів у плівкову епоху. На відміну від більшості інших монтажних переходів, склейка не передбачала наявності додаткової техніки (кінокопіровального апарату) або маніпуляцій з плівкою крім самої процедури склеювання
Рефреймінг – Reframing – у Бордвелла є “легким вертикальним або горизонтальним панорамуванням для адаптації кадру до руху фігури”. У широкому сенсі рефреймінг може вважатися будь-яким операторським засобом впродовж одного кадра, а отже може бути прирівняний до “внутрішньокадрового монтажу” радянського кінолексикону.
Свіш-пан – Swish-Pan – див. Віп-пан
Склейка на дії – Match-On-Action Cut – типовий спосіб поєднання сцен так, щоб дія у попередньому кадрі співпадала і продовжувалася у наступному із зберіганням просторової єдності, напряму дії та співпадіння рухів об’єктів у кадрі. Склейка на дії є невід’ємним і дуже поширеним засобом для створення безперервності.
Трекінг – Tracking – поширена назва для опису руху камери, що слідкує за об’єктом, що рухається у просторі. Такі кадри можуть бути вирішеними за допомоги різних технік (доллі, кран, стедікам). Іноді трекінгом називають будь-який рух камери.