Фільм Тоні Ноябрьової є представником вже головного тренду українських фільмів останнього року — про підлітків у буремні 90-і. Таких фільмів з’явилося у цей період три. Це “Я і Фелікс” і “Назавжди-назавжди” і “Ти мене любиш?”, які запрошують думати про себе як про трилогію “ошелешені і спантеличені” в урбаністичних, але разюче неоднакових соціальних середовищах в різних точках декади. Сеттінг “Ти мене любиш?” складається з Києва 1990-1991 років і розповідає історію 16-річної молодої жінки з привілейованої родини творчої інтелігенції, розпад якої співпадає з розвалом держави на ім’я СРСР. Далі "Ти мене любиш? / Do You Love Me? (2023)"
“Вересень” напевно є головним українським довгобудом новітньої епохи. Він переміг ще на пітчингу держкіно в 2012 році,а виходить на екрани в 2023. Тоді, як здається, фільм що мав назву “Шлях мерця” з медіа-зіркою Миколою Вереснем в головній ролі мав бути здійсненною Георгієм Фоміним мрією багатьох, що хотіли знімати жанрове кіно. Це мала б бути мета-постмодерністська треш-горор-комедія, яка, звісно, була глибоко алегоричною й мала захопити світові кінотеатри на більшість періоду між першим та другим “Аватарами”. На менше ніхто б не погодився. Далі "Вересень / Bloody September (2023)"
«Памфір» є порушником кордону. Це цікаво писати про фільм, герой якого має згадати своє контрабандистське минуле. Дебют Дмитра Сухолиткого-Собчука має відношень до одразу двох «українських кінематографів», які мало перетинаються. Далі "Памфір (2022)"
Вже після перегляду про «Клондайк» ніби хочеться думати як про дещо театральне кіно про життя однієї родини в одному будинку десь всього лише в декількох кілометрах від падіння Боїнгу-777, збитого російським «Буком» у день 17 липня 2014 року та два наступних. І в цьому парадокс враження від фільму, – в перші п’ять хвилин “Клондайк” дуже виразно демонструє чому його повноцінна театральна постановка неможлива. Далі "Клондайк / Klondike (2022)"
«Відблиск» – це, напевно, найбільш довершений фільм нової ери творчості Валентина Васяновича, що почалася з «Рівень чорного» в 2016 році. Найбільш досконалий технічно, найбільш цілісний та закінчений, як це видається, але ці характеристики треба розуміти в контексті того, що робить режисер останніми роками. Далі "Відблиск (2021)"
«Цвітіння кульбаби» належить до тих фільмів, які мали б стати знаковими для українського кіно часів незалежності, але ними не стали. Й питання закономірності того, що цей фільм був відсутній в культурному полі більше 20 років є чи не менш цікавим, ніж сам фільм. Далі "Цвітіння кульбаби (1992)"